нерішучий

нерішучий
-а, -е.
Якому не властива рішучість, твердість; який вагається при вирішенні чого-небудь. || у знач. ім. нерішу́чі, -чих, мн. Ті, кому не властива рішучість, твердість при вирішенні чого-небудь. || Який виражає відсутність рішучості, сміливості, твердості і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "нерішучий" в других словарях:

  • нерішучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • нерішучість — чості, ж. Властивість і стан за знач. нерішучий. Нерішучість характеру. Нерішучість дій …   Український тлумачний словник

  • нерішуче — Присл. до нерішучий …   Український тлумачний словник

  • непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… …   Словник синонімів української мови

  • вагавий — а, е. Непостійний, несталий, нерішучий …   Український тлумачний словник

  • варівкий — а/, е/, діал. 1) Небезпечний. 2) Нерішучий, боязкий …   Український тлумачний словник

  • легкодухий — а, е. 1) Позбавлений сили волі; нерішучий, безсилий. || Легковажний. 2) Те саме, що боязкий 1). || у знач. ім. легкоду/хий, хого, ч.; легкоду/ха, хої, ж. Боязка людина; боягуз, боягузка …   Український тлумачний словник

  • оглядистий — а, е, розм. Нерішучий, боязкий …   Український тлумачний словник

  • боязкий — боязний (який усього боїться), боягузливий, страхопудливий, страхопудний, лякливий, лячний, полохливий, страшкий, тремтливий; харапудливий (зазв. про тварин); несміливий, несмілий, оглядистий (боязкий і нерішучий); малодушний, легкодухий (який… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»